Сергій КОЧЕГАРОВ

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Introduction

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ. Дослідження стратегічних напрямів управління економічною безпекою будівельних підприємств в умовах повоєнного відновлення України для забезпечення їх стійкості та інвестиційної привабливості.

Abstract

Повномасштабна війна та процеси повоєнного відновлення України докорінно змінили умови функціонування будівельних підприємств. Поряд із масштабними руйнуваннями виробничих і інфраструктурних об’єктів, порушенням логістичних ланцюгів та дефіцитом ресурсів сформувався безпрецедентний попит на відбудову житла, об’єктів критичної інфраструктури та економіки загалом. За таких умов будівельна галузь одночасно виступає ключовим чинником економічного відновлення та сферою підвищених фінансових, інституційних і проєктних ризиків. Реалізація довгострокових інвестиційних проєктів у будівництві відбувається в умовах нестабільного нормативно-правового середовища, обмеженого доступу до фінансових ресурсів, високої вартості матеріалів і невизначеності строків виконання робіт. У зв’язку з цим зростає роль економічної безпеки як чинника забезпечення фінансової стійкості, інвестиційної надійності та керованості проєктів у середньо- та довгостроковій перспективі. Актуальність дослідження посилюється необхідністю узгодження інтересів держави, бізнесу та міжнародних партнерів у межах реалізації відбудовчих програм, що потребує прозорих управлінських механізмів, системного підходу до ідентифікації загроз і ризиків, а також адаптації систем управління економічною безпекою до динамічних змін зовнішнього середовища. У статті узагальнено наукові підходи до трактування економічної безпеки підприємства та обґрунтовано її розгляд як динамічної системної характеристики, що відображає здатність підприємства адаптуватися до змін, протидіяти загрозам, ефективно використовувати ресурси та забезпечувати стійкий розвиток. В умовах повоєнної трансформації економічна безпека виходить за межі суто захисної функції та набуває стратегічного управлінського характеру. Метою дослідження є наукове обґрунтування стратегічних напрямів удосконалення системи управління економічною безпекою будівельних підприємств з урахуванням галузевої специфіки, довгострокового характеру інвестиційних проєктів та динамічних змін зовнішнього середовища. Запропонований підхід поєднує оцінювання рівня економічної безпеки, аналіз зовнішніх факторів і систематизацію загроз як основу формування адаптивної системи управління, спрямованої на підвищення стійкості та інвестиційної привабливості будівельних підприємств у процесі відбудови.

Review

The submitted abstract, titled "STRATEGIC DIRECTIONS FOR IMPROVING THE ECONOMIC SECURITY MANAGEMENT SYSTEM OF CONSTRUCTION ENTERPRISES IN POST-WAR RECOVERY," addresses a profoundly relevant and timely issue, particularly in the context of Ukraine's ongoing challenges. The clear articulation of the unique operating environment for construction businesses—marked by widespread destruction, logistical disruptions, and an unprecedented demand for rebuilding amidst significant risks—immediately establishes the critical importance of this research. The abstract effectively highlights the dual role of the construction sector as both a catalyst for economic recovery and a sphere fraught with financial and operational uncertainties, underscoring the urgent need for robust economic security management. The research's strength lies in its conceptualization of economic security, moving beyond a purely protective function to a dynamic, systemic characteristic crucial for strategic management. The abstract adeptly positions economic security as a cornerstone for ensuring financial stability, investment reliability, and project manageability in the medium to long term. Furthermore, the proposed approach, which integrates the evaluation of economic security, analysis of external factors, and systematic identification of threats to form an adaptive management system, appears methodologically sound. This holistic perspective, coupled with the recognition of the need to align the interests of diverse stakeholders (state, business, international partners), demonstrates a comprehensive understanding of the complexities involved in post-war reconstruction. While the abstract provides a compelling rationale and outlines a robust conceptual framework, a full paper would benefit from a more detailed exposition of the "strategic directions" themselves. The abstract clearly states the goal is to provide a "scientific substantiation of strategic directions," and it would be highly valuable to see these specific directions elaborated upon, perhaps with proposed models, frameworks, or practical implementation strategies. Exploring how these directions translate into actionable policies or operational changes for construction enterprises, and discussing potential methodologies for evaluating their effectiveness, would further enhance the paper's contribution. Overall, this research has significant potential to offer valuable insights and practical guidance for navigating the intricate landscape of post-war recovery in the construction sector.

Full Text

Comments

You need to be logged in to post a comment.